Гірлянди з серветок

До дня святкування нашого з донечкою свята, крім тортика про качаток, я ще зробила гірлянди з серветок, якими прикрасила кімнату, де сиділи гості. Гірлянди робляться дуже просто і швидко. Для цього потрібно:
- 1 пачка багатослойних серветок (переважно вони продаються так, що одна серветка має три шари);
- тоненький дріт (може бути флористичний);
- ножиці;
- рибацька біла (прозора) жилка або звичайна нитка.

1. Кожну серветку потрібно роз'єднати на слої.

2. Взяти 8 слоїв серветок, скласти одну на одну і зробити "гармошку". Кінці обрізати півкругом.
3. Тоді посередині стягнути серветку дротом, зробивши ще маленьке кільце.

4. Розпрямити всі сторони серветки так, щоб утворилася куля. За кільце з дроту зав'язати один кінець жилки чи нитки, а другий залишити для підвішування.

Якщо серветку розрізати на 4 частини, то можна зробити і маленькі кульки.
При підвішування можна між кулями додати одного або кількох кольорів стрічки - буде ще святковіше!

Торт "Йдуть качата скарб шукати"

Так склалося цього року, що моє день народження співпало з днем, коли донечці виповнилося 6 місяців з розривом лише у 4 дні. Тому ми вирішили ці два свята об'єднати і справити в один день. Це було велике святкування з великим дитячим тортиком.
Торт я почала робити за два місяці до святкування по мотивам дитячої казки Ірини Сонечко "Йдуть качата скарб шукати".

Старалась зробити максимально всі деталі з книжечки, щоб торт був якомога насиченіший.
Спочатку зліпила всіх качат зі всіма їхніми міміками і позами. Не забула врахувати і те, що потрібно деяким позагинати пальчики, бо будуть тримати вудочку, сачок чи качельку. Ну, а тоді до кожної качечки робила всі необхідні деталі. Основу на вудочку і дерево з качелькою зробила з флористичного дроту, обмотаного флористичною лентою, а тоді вже огорнула помадною глазур'ю.
Загалом, всі деталі вийшли дуже схожими на ті, що в книжці. Після цього торта я побачила, що моя майстерність справді виросла. Раніше я б не змогла такого зробити.
В кінці я ще зробила багато маленьких квіточок різного кольору. Треба було ще зробити травичку. Для цього я замовила спеціальну насадку на кондитерський шприц, щоб зробити її кремом, але вона не встигла приїхати вчасно. Тому прийшлось в останній день катати кожну травинку окремо.
Потім не знала, яким кольором краще накрити торт - думала жовтим (така асоціація з качками), але він би дуже зливався. Тоді мій чоловік каже: "Відповідь криється в книжці!" Взяли книжку в руки - і справді - верх голубий, а низ зелений. Так і зробили.
Тортом всі були дуже задоволені, він був і дуже смачний - медово-горіховий з горіховим кремом і прослойкою з бізе. А коли ми робили фото, то доця відірвала лопату :). Ледве її в неї відібрала, щоб не пошкодити, і покласти назад до приходу гостей :).

Піца

Покрокові фото я не робила, оскільки тісто замішувала по рецепту, а саму начинку робила як мені захотілося.

Для тіста на піцу:

800 г муки

400 г теплої води

2,5 ч.л. солі

2,5 ч.л. сухих дріжджів

Всі інгредієнти для тіста змішати і замісити тісто. Накрити рушником або харчовою плівкою, і поставити в тепле місце на 1,5 - 2 год. 

Витягнути тісто, ще раз перемішати, і вистелити на змазану олією бритванку.

Далі я робила на свій розсуд:

- для соусу змішала кетчуп з майонезом і 3 зубка часника (через часникодавку);

- для начинки брала таке поєднання: ковбаска, трошки печеного м'яска (смужками порізала), шампіньйони, ананаси, кукурудза, маслини і сир твердий. Мав бути ще болгарський перець, але я забула його порізати )).
Змазавши тісто соусом, і розклавши на ньому начинку (все, крім сиру), кладемо піцу в розігріту до 220 градусів духовку на 25 хв. Тоді посипаємо тертим сиром і печемо ще 10 хв. Взагалі, сир можна давати і за 5 хв. до закінчення, бо при такій високій температурі він дуже швидко плавиться.   

Тірамісу - спроба №1,2

Все-таки зробила я вчора тірамісу за двома різними пропорціями - і обидві вийшли дуже смачні! Після того як я вперше в житті попробувала тірамісу, справжнє тірамісу, а не таке, яке інколи подають в кафе, що сиром маскарпоне там і не пахне, то тепер це, напевно, мій улюблений десерт, від якого відірватись просто неможливо! Вчора так само всім дуже сподобалось, і незважаючи на те, що він дуже ситний, дехто брав собі добавку, в тому числі і я )). Тому я вирішила, що рецепт "Тірамісу" повинен бути в моїй кулінарній книзі у будь-якому випадку!
Отже, повертаючись до пропорцій, хоча і обидві були дуже смачні, але якщо розсмакувати, то можна знайти всі плюси і мінуси. Я зробила все в одній формі, яка складалась з двох половин. Одна половина в мене чомусь вийшла жовтувата, а друга - біліша. Можливо, жовтувата вийшла через те, що там я використовувала домашні яйця (як відомо, навіть бісквіт з домашніми яйцями виходить жовтого кольору). До жовтої частини я змочувала печиво кавою, але не сильно, а до білої - ні. І, крім того, до білої частини я додала трошки більше яєць. В результаті, там де було більше яєць, стало менше чути смак маскарпоне - логічно! І крем, відповідно, став не такий смачний. Крім того, однозначно смачніше, коли печиво змочене кавою. Тому спроба №1 виявилася кращою за №2. Наступного разу потрібно спробувати змочити печиво в каві трошки більше, щоб було більше чути її смак. Крім того, хочеться провести експерименти над кількістю цукру, і спробувати зробити тірамісу з додаванням вершків - можливо так буде ще смачніше.

На відміну від вчорашнього дня, сьогодні день присвячується нам з Веронікою. Наш татко виставляється на роботі, а в нас як почався день гарно, так і сподіваюсь, гарно і закінчиться. Зранку ми з Веронікою встали зробили зарядку - спочатку я їй роблю вправи, а потім - сама займаюсь. Все - під музику, щоб було весело )) (Вероніка дуже любить музику і танцювати під неї). Потім вона поспала трошки і ми пішли на вулицю. Але я ще не встигла поснідати, тому щоб не гаяти час, я зробила собі каву з вершками в термо-кружку, і ми пішли в магазин, де я собі купила булочку до кави. Тоді з магазину пішли на ринок "Південний" - там є одне таке місце, де є така кована беседка, і в ній дві лавочки - там тіньочок. А збоку ще фонтан працює. Ми собі там посиділи, я з'їла свою булочку і попила кави, поговорили ми трошки з Веронікою (як мама з донечкою про всякі секрети )) ). Тоді ми підійшли до фонтану, і я взяла доцю на ручки, підійшла ближче, водичка трошки попадала на неї, ледь-ледь, і вона так сильно тішилась і пищала... Я собі згадую, і мені здається, що це вперше вона була біля фонтану так близько. Вона так тішилась..! І ось так почався в нас ранок - в мене було таке враження, що я не тут, а десь на морі, на відпочинку. Така тиша.... Чоловік пожартував, сказав, щоб я так 14 днів походила собі снідати, і зекономимо гроші на море )). Потім ми ще пішли на дитячу площадку, покаталися на качельці - це діло Вероніка теж дуже любить - посміялись трошки - вона від радості, а я від того, що вона радіє, і пішли додому. Зараз донечка спить, а мені так добре на душі.... ніби сьогодні якийсь особливий день, хоча насправді сьогодні день такий самий, як і всі решта, але відчуття зовсім інші.. Напевне, це просто дуже велика радість - бути мамою! - ось і весь секрет.

На сьогодні нічого такого робити не буду, а так, чисто символічно, зроблю піцу і тірамісу на десерт.
Тісто на піцу вже замісила - залишила в теплому місці, щоб підійшло.
Зараз іду швиденько робити тірамісу за двома різними пропорціями (як експеримент до кулінарної книги, і не страшно, якщо він не дуже вдасться, бо сьогодні прийдуть всі свої - родичі). Хоча, з іншого боку, на мою думку, тірамісу дуже важко чимось зіпсувати, і завдяки сиру москарпоне, воно в будь-якому випадку буде дуже смачне.

Сьогодні явно не мій день! В мого чоловіка день народження! Але день не мій не через це. Наша Вероніка - така нечемна дівчинка, що не завжди хоче їсти кашку. Тому інколи я її присипляю, і крізь сон вона з'їдає все. Сьогодні якраз такий день, коли вона не хоче їсти, і я, довго не думаючи, зробила кашку, взяла Вероніку, коляску, одіялко і соску, і пішла на двір - думаю, на свіжому повітрі вона швидко засне, поїсть, і я потім ще піду в супермаркет "ВАМ" докупити продукти на стіл, бо ввечері прийдуть батьки привітати чоловіка. В результаті я Вероніку возила по парку 1 годину - вона не заснула, потім думаю, іду в "ВАМ". Заходжу - а там ремонт, і немає "обміну валют", хоча сам магазин працює, і відповідно, я не можу нічого купити.  Поряд, біля "ВАМу" є базар "Південний" - іду туди, там точно є якийсь банк. А сьогодні понеділок, і базар не працює! Все. Треба вертатися майже додому - там є "Приват". Я  тоді вирішила все-таки знову попробувати приспати Вероніку, а тоді вже кружляти - сама втомлена, ще нічого не їла, на каблуках, ноги вже болять - страшне! Але тут щастя мені усміхнулось, і Вероніка швиденько заснула. Але на тому мої біди не закінчились! Кашку я зробила з молоком, а пройшло вже 1,5 години, на вулиці жара, молоко дитяче - звідки я знаю, чи воно трошки не підпсулося. І, щоб не ризикувати здоров'ям дитини, пішла я додому, легенько переклала її в ліжечко - мені повезло, що вона не прокинулась - зробила свіжу кашу, накормила, і тепер нарешті поїла!, сиджу, п'ю чай, пишу блог, і нічого більше не можу робити, бо продуктів - то не  купила.... День ще довгий, і відчуваю, що ще багато мені прийдеться сьогодні побігати :))