Персикове крем-брюле (без рецепту)

Робила персикове крем-брюле. Не вийшло! Або не дуже вийшло. Насправді, причини точно не знаю, бо все робила по рецепту Бориса Бурди, а в нього там покрокові інструкції такі, що важко помилитись.
Спочатку виникла перша проблема: як бланшувати персики?
Нагріти духовку і покласти туди персики, часто перевертаючи. А тоді - швидко під холодну воду. Це робиться для того, щоб відстала шкірка.
Так і зробила.

От, тільки у рецепті написано, що бланшувати потрібно 2 секунди. Ну, за 2 секунди я їх навіть і не встигла поперевертати, і в результаті тільки та сторона, яка була на бритванці, відстала, а решту прийшлося так зрізати.

Тоді їх потрібно було нарізати дольками, покласти у термостійку форму (у мене кругла силіконова), полити коньяком (або персиковим лікером) і посипати корицею.

Після цього покрити зверху сметаною або несолодким йогуртом (я взяла сметану), і заморожувати 1 годину.

Тоді посипати сумішшю коричневого цукру, гвоздики і кардамону, і запікати 3-4 хвилини, щоб цукор розплавився і почав кипіти, про що б свідчила поява бульок.

Скажу так, що температура не була вказана, я розігріла духовку до 220 градусів. Плавився цукор не 3-4 хв., а 30 хв., і все одно до кінця не розплавився! Ось таке у мене вийшло.

 Рецепт не вийшов. Насправді, на смак воно таке собі. Можна їсти. Але виглядає не привабливо. Крім того, якщо говорити про крем-брюле, то у мене асоціація ніжного крему, а тут - дольки персиків. Так що рецепту виставляти не буду, бо нікому його не рекомендую робити - даремно витрачений час і переведені продукти.