Робити торти та фігури до них з помадної глазурі (або мастики, як її ще називають чи fondant - англійською) я почала завдяки своєму чоловікові. Колись, одного дня, я натрапила на відео передачі Cake Boss - про кондитера з Нью-Джерсі, який має сімейний бізнес по випічці таких тортів. Те, що він робив я бачила вперше в житті, і була настільки вражена, що не могла відірватись, і не могла зрозуміти, як таке взагалі можливо зробити. Тоді мій чоловік, знаючи, що я люблю пекти, почав мені говорити, щоб я попробувала сама таке зробити. Я довго не наважувалася, і головним аргументом в цьому було те, що я казала, що в мене немає фантазії, тому я ніколи не зможу робити таких тортів. Справа в тому, що колись мені сказали, що в мене немає фантазії, і я з цим погодилась. Я впевнена, що та людина навіть не придала особливого значення своїм словам. Я ж, в свою чергу, майже 10 років була впевнена на всі 100%, що це так і є. І тільки мій чоловік своєю вірою в мене довів мені, що це не так. Він мене підтримав так, як ніхто інший не зміг би, і завдяки йому я зробила свій перший торт, потім багато-чому вчилася, тоді робила торти на замовлення (навіть 3-х ярусний весільний!), і минуло вже майже 3 роки, і зараз моя найбільша радість - це можливість зробити таку красу для донечки. Це дуже довга, важка і кропітка робота. Але всі зусилля і час, затрачений на виготовлення такого торта, цього варті. Найбільша віддача за цю нелегку працю - це захват і радість - раніше від чужих людей, які робили в мене замовлення, а тепер - від рідних, близьких і друзів.
Усі наступні торти буду вже тут виставляти, починаючи з тортика про качат, а попередні мої роботи можна знайти на сайті http://yevhenia-granat.livejournal.com/
Немає коментарів:
Дописати коментар