Під час осінньої прогулянки

Позавчора, коли ми з Веронікою вийшли погуляти, вона вперше побачила дуже і дуже багато опалого листя. Їздити в колясці не хотіла, і тільки топала туди-сюди по листочках. Потім взяла собі один листочок в одну руку, другий - в другу, і так ходила. Коли втомилася, ми ще трошки поїздили, а потім я побачила одне дерево, під яким було стільки листя... і жовтого, і червоного, і оранжевого, і навіть зеленкуватого. Подумала, що з цього обов'язково треба щось зробити, бо осінь дуже швидко пройде, і такої краси ще довго не буде.
Я назбирала купу листочків, принесла їх додому.

Тоді склала їх в букетик,  взяла звичайну нитку і зв'язала.

Зайві кінці обрізала.

Взяла найбільш підходящу вазу - невеличкого розміру, і помістила в неї букет. Можна у вазу налити води, щоб листочки довше стояли, інакше вони швидко засохнуть.

Думаю, багато-хто знає, що таке можна зробити, але мало-хто робить. Насправді, такий букет дуже гарно прикрашає кімнату і додає осіннього настрою.